Умови звільнення та оцінка для України У цій аналітичній записці розглядається відповідність України умовам Механізму вуглецевого прикордонного коригування ЄС (CBAM) для звільнення від оподаткування експорту електроенергії. Запроваджений у жовтні 2023 року, CBAM зобов’язує імпортерів певних товарів, включаючи електроенергію, враховувати та оплачувати вбудовані викиди парникових газів (ПГ), а повна імплементація цього механізму має відбутися у 2026

Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі в лютому 2022 року та отримала статус кандидата в ЄС у червні 2022 року. У грудні 2023 року Європейська Рада вирішила розпочати з Україною переговори про вступ. Таким чином, на тлі опору України повномасштабному вторгненню Росії та постійного прагнення українців до євроатлантичної інтеграції Україна тепер має конкретний

Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України спричинили значні перебої та відключення електроенергії. У цій аналітичній записці порівнюється економічна доцільність встановлення сонячних фотоелектричних панелей, акумуляторних батарей та дизельних генераторів у типовій українській школі. За допомогою техніко-економічного моделювання в документі показано, що за нинішніх умов і різних тестових сценаріїв встановлення сонячних фотоелектричних панелей та акумуляторних батарей є

Цей брифінг є частиною стратегічної пропозиції LCU «Політичні реформи, що підтримують зелену реконструкцію України». У брифінгу ми аналізуємо рекомендації щодо політичних реформ у секторі теплопостачання України з особливою увагою до централізованого теплопостачання. Не дивлячись на існування вагомих економічних причин для зеленої реконструкції теплового сектору України, ми наголошуємо на необхідності подолати значні регуляторні перешкоди щоб мобілізувати

31 травня Low Carbon Ukraine спільно з Центром екологічних ініціатив «Екодія» та CEE Bankwatch організували круглий стіл. Цей круглий стіл зібрав понад 60 представників громадянського суспільства та промисловості, а також національних і міжнародних експертів, щоб обговорити, що означає «зелена реконструкція» в кожному секторі, які бар’єри для «зеленої» реконструкції існують наразі та як оптимальна комбінація стратегій

Україна потребує значних ресурсів для відбудови після війни з россією. Программа реконструкції повина фокусуватися на низьковуглецевих технологіях, беручи до уваги зниження вартості зелених техноолгій, міжнародні кліматичні зобов’язання та перспективи вступу до ЄС, значне зростання цін на викопне паливо, а також залежність від россійського викопного палива.

Україна ризикує значно відстати в процесі виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), що є зобов’язанням перед Енергетичним Співтовариством (ЕнС). В Україні розпочалась дискусія щодо можливого перегляду НПСВ, але поки її фокус на пом’якшенні вимог НПСВ включно зі строками виконання, які вже були продовжені для України. Такий розвиток подій є вкрай ризикованим зважаючи на необхідність досягнення згоди з Радою Міністрів ЕнС. Цей документ має на меті проаналізувати зобов’язання та можливості України для повернення НПСВ на шлях виконання плану.

29 та 30 червня 60 українських учасників з наукових кіл, уряду, приватних компаній та державних енергетичних агентств приєднались до Low Carbon Ukraine та Київської школи енергетичної політики щоб прийняти участь у семінарі з моделювання енергетичних та електроенергетичних систем. Захід був організований спільно з Bruegel та Paris Reinforce.

Нещодавно Україна взяла на себе зобов'язання щодо вуглецевого нейтралітету в 2060 році і подала підтримку Європейському зеленому курсу, що має на меті чистої нульові викиди до 2050 року. Під час своєї декарбонізації та шляху країни до ЄС їй потрібно буде прийняти більш жорсткі екологічні правила та стандарти за Зеленою угодою. Водночас їй потрібно буде реструктуризувати вугільний сектор, який є субсидованим, збитковим та екологічно шкідливим. Для ефективного вирішення цих питань ми пропонуємо добре скоординований набір політичних заходів за трьома напрямками - кращим регулюванням енергетичного ринку, оподаткуванням викидів вуглецю та створенням зеленого фонду модернізації.

Останні шість місяців проходили на тлі пандемії COVID-19. В першій половині 2020 року Українська електроенергетична система працювала в напруженому режимі. Карантинні заходи спричинили зменшення споживання електроенергії, оскільки промисловість та бізнес скоротили свою діяльність. Більше того, виробництво електроенергії з ВДЕ досягло рекордних рівнів, що поставило під випробування технічні ліміти парку електростанцій України.