Україна потребує значних ресурсів для відбудови після війни з россією. Программа реконструкції повина фокусуватися на низьковуглецевих технологіях, беручи до уваги зниження вартості зелених техноолгій, міжнародні кліматичні зобов’язання та перспективи вступу до ЄС, значне зростання цін на викопне паливо, а також залежність від россійського викопного палива.
(більше…)Ця аналітична записка супроводжує та підсумовує Політичну пропозицію “Шляхи реформування податку на викиди вуглецю в Україні. Назустріч розширеному та узгодженому із СТВ податку на початковій ланці ланцюга вартості”. У ній пропонується амбітна реформа податку на викиди вуглецю в Україні, перехід до податку на початковій ланці ланцюга вартості з розширеним охопленням і підвищеними рівнями цін. Розширення охоплення на такі сектори, як будівлі та автомобільний транспорт, аналогічно до охоплення СТВ2 ЄС, що вже невдовзі розгорнеться, підготує Україну до вступу в ЄС, водночас підвищуючи ефективність та соціальну справедливість. Крім того, цей податок може також доповнити заплановану національну систему торгівлі викидами (СТВ) в Україні, створюючи мінімальну гранично допустиму вартість, що стабілізує ціни на викиди вуглецю та зменшує невизначеність цін. Ця записка підкреслює потенціал для значного скорочення викидів та генерування доходу в розмірі 1,2–4,2 млрд євро щорічно до 2030 року за умови поступового зростання податкової ставки, що наближатиметься до очікуваних рівнів цін СТВ2 ЄС. В документі також наголошується на важливості пом’якшення регресивних наслідків через цільові заходи соціальної компенсації. Дослідження пропонує загальні характеристики підвалин майбутньої кліматичної політики України, що дозволить країні «наздогнати» та наблизитися до архітектури європейської кліматичної політики та рівнів цін на викиди вуглецю, одночасно зменшуючи регресивні ефекти для вразливих категорій домогосподарств.
Що таке Презентація?
Подібно до аналітичного дослідження, концентрується на поточних чи майбутніх темах щодо ведення політики. Економічний аналіз та рекомендації щодо ведення політики подаються стисло, з акцентом на основні аргументи та результати.
Політична пропозиція “Шляхи реформування податку на викиди вуглецю в Україні. Назустріч розширеному та узгодженому із СТВ податку на початковій ланці ланцюга вартості” підготовлена у відповідь на критичну необхідність реформування механізмів ціноутворення на викиди вуглецю в Україні відповідно до стандартів Європейського Союзу та цілей вступу країни до ЄС. У ній пропонується перехід від застарілого та вузькоспеціалізованого податку на викиди вуглецю до реформованого податку на початковій ланці ланцюга вартості, що розширює його охоплення на такі сектори, як будівлі та автомобільний транспорт, аналогічні до охоплення майбутньої СТВ2 ЄС. Такий підхід не лише підвищить ефективність і справедливість, але й може доповнити заплановану національну систему торгівлі викидами (СТВ) в Україні, створюючи мінімальну граничну допустиму вартість, що стабілізує ціни на викиди вуглецю та зменшить невизначеність цін. Пропозиція підкреслює потенціал для значного скорочення викидів та генерування доходу в розмірі 1,2–4,2 млрд євро щорічно до 2030 року за умови поступового зростання податкової ставки, що наближатиметься до очікуваних рівнів цін СТВ2 ЄС. В документі також наголошується на важливості пом’якшення регресивних наслідків через цільові заходи соціальної компенсації. Дослідження також пропонує загальні характеристики підвалин майбутньої кліматичної політики України, що дозволить країні «наздогнати» та наблизитися до архітектури європейської кліматичної політики та рівнів цін на викиди вуглецю, одночасно зменшуючи регресивні ефекти для вразливих категорій домогосподарств.
(більше…)Умови звільнення та оцінка для України
У цій аналітичній записці розглядається відповідність України умовам Механізму вуглецевого прикордонного коригування ЄС (CBAM) для звільнення від оподаткування експорту електроенергії. Запроваджений у жовтні 2023 року, CBAM зобов’язує імпортерів певних товарів, включаючи електроенергію, враховувати та оплачувати вбудовані викиди парникових газів (ПГ), а повна імплементація цього механізму має відбутися у 2026 році. Україна має відповідати низці суворих критеріїв, щоб отримати право на звільнення від сплати, зокрема, гармонізувати свій ринок електроенергії та законодавство у сфері відновлюваної енергетики з нормами ЄС, впровадити систему торгівлі викидами (СТВ) з ціноутворенням, еквівалентним ціноутворенню СТВ ЄС, до 2030 року, а також встановити гарантії проти непрямого імпорту електроенергії з третіх країн, які не дотримуються цих вимог. Незважаючи на виклики, зокрема запровадження СТВ з ціновим еквівалентом, дослідження підкреслює необхідність дотримання Україною цих умов, деталізуючи потребу в системі захисту від витоків вуглецю та критичну важливість подання першого звіту про виконання зобов’язань до 1 липня 2025 року. Невиконання цих умов не лише загрожує витратами на CBAM, але й ставить під загрозу інтеграцію ринку електроенергії України та її ширші цілі щодо вступу до ЄС, що підкреслює нагальність та важливість зусиль України щодо приведення її у відповідність до стандартів та правил ЄС.
(більше…)Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі в лютому 2022 року та отримала статус кандидата в ЄС у червні 2022 року. У грудні 2023 року Європейська Рада вирішила розпочати з Україною переговори про вступ. Таким чином, на тлі опору України повномасштабному вторгненню Росії та постійного прагнення українців до євроатлантичної інтеграції Україна тепер має конкретний шлях до повноправного членства в ЄС. Повна відповідність європейським acquis communautaire, принципам і цінностям, таким як ціль щодо кліматичної нейтральності до 2050 року, означає, що в найближчі роки Україні потрібно буде значно посилити свої амбіції щодо кліматичної політики. Це вимагає розробки нового набору інструментів енергетичної та кліматичної політики, дієвого та сумісного з можливим вступом до ЄС. Цей процес наразі йде повним ходом, оскільки Україна розробляє свій Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) і готує майбутнє оновлення свого Національно визначеного внеску (НВВ) до Паризької кліматичної угоди. Ця політична пропозиція має на меті здійснити свій внесок у цей процес шляхом просування дискусії щодо розробки належної системи торгівлі викидами для України.:
(більше…)Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України спричинили значні перебої та відключення електроенергії. У цій аналітичній записці порівнюється економічна доцільність встановлення сонячних фотоелектричних панелей, акумуляторних батарей та дизельних генераторів у типовій українській школі. За допомогою техніко-економічного моделювання в документі показано, що за нинішніх умов і різних тестових сценаріїв встановлення сонячних фотоелектричних панелей та акумуляторних батарей є економічно вигідним для пом’якшення наслідків відключень і забезпечення безперебійного постачання електроенергії.
Електроенергія в часи відключень
Що таке Презентація?
Подібно до аналітичного дослідження, концентрується на поточних чи майбутніх темах щодо ведення політики. Економічний аналіз та рекомендації щодо ведення політики подаються стисло, з акцентом на основні аргументи та результати.
Цей брифінг є частиною стратегічної пропозиції LCU «Політичні реформи, що підтримують зелену реконструкцію України». У брифінгу ми аналізуємо рекомендації щодо політичних реформ у секторі теплопостачання України з особливою увагою до централізованого теплопостачання. Не дивлячись на існування вагомих економічних причин для зеленої реконструкції теплового сектору України, ми наголошуємо на необхідності подолати значні регуляторні перешкоди щоб мобілізувати необхідні інвестиції в низьковуглецеві активи. Ключові політичні реформи мають включати поступове скасування субсидій на газ, покращення платіжної дисципліни, впровадження реформи тарифів у напрямку стимулюючого регулювання, гармонізацію нормативів централізованого опалення, встановлення цін на викиди вуглецю, посилення соціальних трансфертів та вдосконалення управління державними підприємствами.
(більше…)31 травня Low Carbon Ukraine спільно з Центром екологічних ініціатив «Екодія» та CEE Bankwatch організували круглий стіл. Цей круглий стіл зібрав понад 60 представників громадянського суспільства та промисловості, а також національних і міжнародних експертів, щоб обговорити, що означає «зелена реконструкція» в кожному секторі, які бар’єри для «зеленої» реконструкції існують наразі та як оптимальна комбінація стратегій може їх подолати бар’єри. Ця стаття відображає ідеї, отримані організаторами від конференції.
(більше…)Україна ризикує значно відстати в процесі виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), що є зобов’язанням перед Енергетичним Співтовариством (ЕнС). В Україні розпочалась дискусія щодо можливого перегляду НПСВ, але поки її фокус на пом’якшенні вимог НПСВ включно зі строками виконання, які вже були продовжені для України. Такий розвиток подій є вкрай ризикованим зважаючи на необхідність досягнення згоди з Радою Міністрів ЕнС. Цей документ має на меті проаналізувати зобов’язання та можливості України для повернення НПСВ на шлях виконання плану.
(більше…)
29 та 30 червня 60 українських учасників з наукових кіл, уряду, приватних компаній та державних енергетичних агентств приєднались до Low Carbon Ukraine та Київської школи енергетичної політики щоб прийняти участь у семінарі з моделювання енергетичних та електроенергетичних систем. Захід був організований спільно з Bruegel та Paris Reinforce.
(більше…)Нещодавно Україна взяла на себе зобов’язання щодо вуглецевого нейтралітету в 2060 році і подала підтримку Європейському зеленому курсу, що має на меті чистої нульові викиди до 2050 року. Під час своєї декарбонізації та шляху країни до ЄС їй потрібно буде прийняти більш жорсткі екологічні правила та стандарти за Зеленою угодою. Водночас їй потрібно буде реструктуризувати вугільний сектор, який є субсидованим, збитковим та екологічно шкідливим. Для ефективного вирішення цих питань ми пропонуємо добре скоординований набір політичних заходів за трьома напрямками – кращим регулюванням енергетичного ринку, оподаткуванням викидів вуглецю та створенням зеленого фонду модернізації.
Останні шість місяців проходили на тлі пандемії COVID-19. В першій половині 2020 року Українська електроенергетична система працювала в напруженому режимі. Карантинні заходи спричинили зменшення споживання електроенергії, оскільки промисловість та бізнес скоротили свою діяльність. Більше того, виробництво електроенергії з ВДЕ досягло рекордних рівнів, що поставило під випробування технічні ліміти парку електростанцій України.
(більше…)Україна відкрила ринок електроенергії 1 липня 2019 року, перейшовши від централізованої моделі єдиного покупця до конкурентної лібералізованої моделі згідно з директивами ЄС. Реформа була запроваджена у короткі строки протягом 2.5 років, що досить швидко за європейським мірками.
Наш 5ий випуск у серії Моніторингу Відкриття Ринку Електроенергії (MEMO) підсумовує перші 12 місяців роботи нового оптового ринку. Він дає огляд як працював ринок, які зміни були запроваджені та які питання ще потребують вирішення.
Звіт презентує грунтовний аналіз наявних даних і містить 66 рисунків, таблиць та діаграм. Для зручності читачів ми структурували звіт таким чином:
- У першій частині надається загальний огляд ринку з аналізом ключових показників та хронології змін законодавчої бази.
- Друга частина містить всебічний огляд основних подій, що сталися за 12 місяців з моменту відкриття ринку, та ключових проблем, які залишаються,
- Третя частина присвячена рекомендаціям щодо вдосконалення та порядку дій на наступні дванадцять місяців.
- Четверта частина містить поглиблений аналіз даних та графічне відображення показників оптового ринку з коротким описом.
Опираючись на досвід ЄС, реформа ринку електроенергії займає роки. Україна лише розпочала свій довгий шлях до справді лібералізованого конкурентного ринку. Зараз важливо розробити довгострокову стратегію того, як закінчити реформу на користь українським споживачам.
(більше…)Короткий огляд:
Генерація електроенергії з АЕС демонструє тенденцію до зниження, починаючи з кінця квітня. Важливо зазначити, що план обслуговування АЕС передбачав виробіток на 3,5 ГВт вищий, ніж фактична генерація в травні 2020.
Це відхилення не можна пояснити ні зменшенням попиту, що пов’язане з COVID-19, ні високою часткою генерації ВДЕ. Наші результати моделювання показують, що генерація електроенергії на АЕС у травні була нижчою за рівень економічної ефективності.
Ми будемо раді Вашим коментарям та пропозиціям.
(більше…)
22 липня проєкт Low Carbon Ukraine передав проєкт Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики до 2030 року (НПЕК) заступнику Міністра енергетики Ярославу Демченкову. Саме Міністерство енергетики відповідальне за процес розробки проєкту НПЕК.
Міністерство енергетики звернулося до проєкту Low Carbon Ukraine за підтримкою у підготовці проєкту НПЕК відповідно до шаблону, що був запропонований Енергетичним Співтовариством. Після установчої зустрічі у травні 2019 року та формування технічної робочої групи під егідою Міністерства, силами проєкту LCU була розпочата робота над дослідженням існуючої політики та заходів, планів та стратегій, та здійснення глибокого вивчення цілей та аналізу прогалин (gap analysis). Відповідно до запропонованого Енергетичним Співтовариством шаблону, цей огляд складений із трьох розділів:
- Розділ 1: Огляд і процес розробки Плану
- Розділ 2: Національні цілі та цільові показники
- Розділ 3: Політики та заходи
Останні два розділи описують очікуваний вплив реалізації політик та заходів у межах п’яти вимірів Енергетичного Союзу (пояснення див. нижче):
- Базовий сценарій (Розділ 4): Поточна ситуація та прогнози з існуючими політиками та заходами
- Сценарій реалізації політик (Розділ 5): Оцінка впливу запланованих політик та заходів
Розділ 5 не був включений до поданого проєкту через чіткий запит Міністерства енергетики, оскільки оновлені сценарії для другого Національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди, які в ідеалі мали би бути узгоджені із сценаріями НПЕК, все ще перебувають на стадії обговорення.
Протягом підготовчого етапу проєкт LCU звітував про результати та хід робіт в ході регулярних зустрічей з відповідальним заступником міністра. 24 липня поданий проєкт НПЕК був представлений та обговорений з Експертною радою Міністерства енергетики у Києві. Очікується, що до кінця серпня документ буде розглянуто спеціалістами відомства, а у вересні оновлений План буде обговорений за участі ширшого кола стейкхолдерів.
КОНТЕКСТ
Як Договірна сторона Енергетичного Співтовариства, Україна взяла зобов’язання подати НПЕК до кінця 2020 року. Відповідно до Указу Президента №837/2019 інтегрований План повинен бути підготовлений та схвалений до 30 вересня 2020 року.
Початково, НПЕК розроблялися державами-членами ЄС у рамках Енергетичного Союзу. Ці плани покликані посилити процес управління між ЄС та державами-членами, забезпечити відповідність міжнародним зобов’язанням щодо клімату, підвищити прозорість політики держав-членів та врегулювати їх взаємодію.
Національний план керується цілісним підходом та відповідає п’ятьом основним вимірам Енергетичного Союзу в інтегрований спосіб, який визнає взаємодію між різними вимірами. Це означає, що інтегрований План передбачає звітування за чинними планами та стратегіями (і, таким чином, не являє собою жодної додаткової стратегії чи плану) та аналізує їхній вплив відповідно до п’яти вимірів Енергетичного Союзу:
- Енергетична безпека
- Внутрішній енергетичний ринок
- Енергоефективність
- Декарбонізація
- Дослідження, інновації та конкурентоспроможність
Інтегрований План охоплює період до 2030 року та містить прогноз до 2050 року.
Ключові повідомлення
- Обмеження виробництва – цінна можливість забезпечення гнучкості системи і потребує виплати компенсацій
- Обмежувати поставки та компенсувати виробникам таке обмеження може бути дешевше, ніж приймати100% обсягу електроенергії, виробленої з ВДЕ, шляхом інвестування у потужності традиційної генерації або передачі електроенергії
- Україна має почати оцінку обмеження виробництва електроенергії із застосування простого евристичного підходу та пізніше запровадити точнішу методику на основі погодних даних
Короткий огляд
Останні місяці можна охарактеризувати такими подіями: зміна уряду, пандемія COVID-19 та боргова криза на ринку електроенергії. Уряд за нового прем’єр-міністра Дениса Шмигаля вирішив створити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, відокремивши його від Міністерства енергетики та захисту довкілля. Цьому передувала зміна керівництва міністерства, яке тимчасово очолила Ольга Буславець.
Як наслідок COVID-19, за нашими оцінками, споживання електроенергії скоротилося на 4,7% в оптимістичному, 5,5% в базовому і 8,1% в песимістичному сценаріях. Ці показники не збігаються з очікуваним зростанням попиту на 1,1%, що мав місце в докризовому прогнозі. Зниження попиту мало помірний вплив на оптові ціни, що свідчить про нефункціональний ринок електроенергії.
Пандемія поглибила існуючу боргову кризу в електроенергетиці. Ще до COVID-19 гравці ринку електроенергії накопичили борг на 30 млрд грн. Ця проблема посилюється пандемічним економічним спадом та зниженням платіжної дисципліни. Насправді, карантинні заходи не були причиною платіжної кризи на українському ринку електроенергії – вони були лише каталізатором.
Вищезазначені фактори турбулентності ще більше затримують реалізацію дій, передбачених Енергетичною стратегією. Хоча деякі давно прострочені заходи, як-от затвердження Плану розвитку системи передачі терміном на 10 років, були виконані, але багато невідкладних заходів, таких як реструктуризація нерентабельних шахт, мали незначний прогрес.
(більше…)Ключові тезіси:
- Ми оцінюємо вплив економічної кризи, спричиненої COVID-19, на споживання електроенергії в Україні
- Щорічне споживання електроенергії у 2020 році зменшиться на 5% у найкращому випадку та на 8% у найгіршому випадку
- Вплив на оптові ціни електроенергії та структуру генерації може не бути прямолінійним через особливості регулювання ринку та потребує подальшого аналізу
Доктор Цахманн пояснив, що аналітика проекту LCU вказує на відсутність кореляції між оптовими ринковими цінами і граничними витратами на виробництво, що призводить до того, що ціни значно перевищують ціни в сусідніх країнах. Причину можна знайти в структурних проблемах українського ринку електроенергії, що характеризується значною концентрацією виробництва (наслідком чого є ризик зловживання владою на ринку), ізольованістю енергосистеми та перехресними субсидіями. Ці питання можна вирішити лише структурними заходами.
Короткий огляд:
4ий випуск Моніторингу відкриття ринку електроенергії покриває період з липня 2019 до лютого 2020 р. та надає комплексний огляд розвитку ринку електроенергії. Основні висновнки Моніторингу:
• Законодавча база постійно змінюється, за 8 місяців було внесено 16 змін до різних законодавчих актів та щонайменше 4 очікуються в другому кварталі 2020 р. Усі зміни були спрямовані на ре-регулювання та збільшенні адміністративного контролю, а не на лібералізацію ринку та обмеження ринкової влади учасників присутніх на ринку.
• Ми визначили 4 фази функціонування ринку в ОЕС з різними чинниками, що впливали на ціну. Ядерна енергія домінує на ринку та реалізується виключно через організовані сегменти ринку, а її надлишкова пропозиція має вирішальний вплив на ціну. У сегменті двосторонніх договорів теплова генерація, в основному приватна, не відчуває значної конкуренції, оскільки імпорт з Росії та Білорусі має дуже обмежений вплив.
• Загальний надлишок встановлених потужностей в Україні створює умови для надлишкової пропозиції та сприяє різкому падінню ціни. Така ситуація збережеться, якщо учасники ринку, такі як Енергоатом, продовжать керуватись адміністративними, а не економічними міркуваннями щодо об’ємів, які вони генерують, і якщо теплова та ядерна генерація не будуть конкурувати на всіх сегментах ринку.
• У Бурштинському енергоострові частка імпорту зростає, але вона не має істотного впливу на конкуренцію та ціну. Значна частка імпортованої електроенергії продається на РДН лише з метою її подальшого реекспорту в країни ЄС. Вірогідно, ДТЕК встановив контроль над аукціонами з розподілу міждержавних перетинів, що дозволяє компанії підтримувати високу ціну на РДН.
• Недосконалості ринкових правил створили дуже небезпечний ефект позитивного зворотного зв’язку у січні-лютому 2020 року, за кілька тижнів знизивши ціну на РДН нижче економічно обґрунтованих рівнів та призвели до витоку мільйонів гривень із системи.
• Підвищений рівень прозорості є значною перевагою нового ринку. Багато раніше прихованих даних стали доступними, що дозволяє краще оцінювати тенденції. Потрібно ще багато зробити для досягнення рівня прозорості, який би зрівнявся із сформованими ринками, та для залучення нових учасників ринку.
• У системі накопичуються борги на додаток до успадкованих від старого ринку боргів в розмірі 30 млрд. грн. Неплатежі на балансуючому ринку загрожують стабільності механізму ПСО та Енергоатому, оскільки все більше атомної енергії продається як небаланс через надлишок у системі.
• Якщо основні недоліки у структурі ринку не будуть усунені, будь-які незначні зміни чи виправлення не призведуть до нормального функціонування ринку. Концентрація на ринку та відсутність конкуренції, як в оптовій, так і роздрібній торгівлі, повинні бути вирішені якнайшвидше. Адміністративний контроль за цінами повинен бути припинений.
Короткий огляд
Уряд Гончарука залишив по собі неоднозначну спадщину. Що стосується клімату, то оголошений на початку 2020 року «український Green Deal» дає стратегічний напрям інвесторам та полісімейкерам щодо сталого енергетичного та кліматичного устрою. Але для того, щоб ця концепція могла стати ефективною, її слід підкріпити суттєвими заходами. Національний план з енергетики та клімату, який має бути завершений у другій половині 2020 року, повинен допомогти визначити конкретні політичні заходи. Одним із важливих швидких заходів може стати редизайн поточного податку на викиди СО2 у податок на видобуток палив. Податок у розмірі близько 1 євро / т, запропонований Міністерством, може допомогти зібрати близько 6 млрд грн.
Новий газовий контракт з Росією також може сприйматись як успіх, оскільки він забезпечив істотну короткострокову вигоду для України та допоміг уникнути багатомісячної «газової війни», яка була би згубною для відносин на лініях Росія-Україна, Росія-ЄС та ЄС-Україна.
З іншого боку, недостатній прогрес був досягнутий у багатьох інших нагальних питаннях. Реформа вугільного сектору не просувалась, а ринок електроенергії досі базується на зарегульованих механізмах і потребує постійних швидких виправлень окремих моментів, таких як, наприклад, прагнення «Укренерго» працювати з системами накопичення енергії. Програми з енергоефективності залишаються нереалізованими, а приватизація (“Центренерго”) не відбулася. Новим питанням є інвестиційна невизначеність в світлі обговорюваної концепції реструктуризації «зелених» тарифів для ВДЕ. Зважаючи на швидкозростаючі витрати, інвестори та уряд досі безуспішно намагаються досягти компромісу через медіацію, й існує ризик, що односторонні дії зруйнують довіру та значно збільшать вартість майбутніх іноземних інвестицій.
Резюме
Україна відкрила ринок електроенергії в липні 2019 року, запровадивши конкурентні принципи ринку відповідно до 3-го енергетичного пакету, викладеного в директивах ЄС. Загальна модель та структура ринку разом з основоположними принципами, яким має керуватись ринок електричної енергії, описана Законом України «Про ринок електричної енергії», та численні підзаконні акти деталізують його правила.
12 грудня 2019 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект No2582. Його мета – забезпечити стимули для систем накопичення енергії на українському ринку електроенергії. Аналіз законопроекту від LCU свідчить, що замість забезпечення стимулів для систем накопичення енергії, законопроект може призвести до послаблення конкуренції на ринку допоміжних послуг.
Загальні рекомендації представникам законодавчої влади. З метою стимулювання розвитку систем накопичення в Україні, законопроект:
- має усунути наявні регуляторні бар’єрів на ринку. Він має визначати основоположні принципи, але не намагатися надати деталізувати окремі процеси. Детальні положення повинні бути викладені в підзаконних нормативних актах;
- має чітко заборонити системним операторам володіти, будувати, користуватись та розпоряджатись системами накопичення, які використовуються для надання послуг на організованих сегментах ринку електроенергії – без будь-яких виключень;
- може передбачати визначення операцій з накопичення енергії, що дасть Регулятору основу для розрізнення операцій з накопичення енергії від операцій з купівлі та продажу електроенергії, щоб уникнути подвійної сплати тарифів;
- може передбачати визначення систем накопичення енергії, яке розрізняє системи накопичення, що використовуються для участі в ринку і ті, які використовуються як інтегрована складова мережі;
- має визначати підхід до процедури визначення можливості виключень з правила, що забороняє
системним операторам володіти, користуватись та розпоряджатись системами накопичення; - може створити стимули для виробників з ВДЕ використовувати системи накопичення для діяльності, не пов’язаної з участю в ринку, з метою глибшої інтеграції ВДЕ в ринок та надання їм
більшої гнучкості на балансуючому ринку; - не повинен чітко вказувати жодних технічних характеристик технологій. Такі характеристики
повинні визначатись не законодавчим органом, а виконавчою владою у встановленому порядку. - розглянути можливість окремого визначення агрегаторів як учасників ринку, що гарантуватиме
чесний та безбар’єрний доступ до ринку на рівні з іншими учасниками.
Малі проекти з відновлюваних джерел енергії можуть мати важливі переваги. Добре орієнтовані тарифи на подачу можуть підтримувати економічно ефективне впровадження.
Презентація 03/2018 «Використання переваг малих сонячних та біогазових установок»
(більше…)Збільшення імпорту електроенергії з Росії може допомогти покращити конкуренцію, знизити ціни та зменшити викиди. Це повинно регулюватися для мінімізації несприятливих наслідків.
(більше…)Основні технологічні та економічні особливості ринків електроенергії (у країнах ЄС). Виклики в розвитку ринку: нові форми торгівлі, зв’язок між секторами та цифровізація.
(більше…)Основні пункти:
- Доходи від оподаткування вмісту СО2 в паливі з 27 грн / т CO2 оцінюються між 5,6 та 6,1 млрд. грн. на рік залежно від варіанту законопроекту щодо оподаткування (виходячи з енергетичного балансу 2017 року та вмісту CO2, що відповідає конкретному паливу).
- Найбільше зростання цін від оподаткування вугілля (від +3,5 до + 4,3%). Вплив на ціни на транспортні види палива, електроенергію, природний газ та побутові тарифи централізованого опалення оцінюється між +0,2 та +2,7%.
- Залежно від того, чи досягнуть оптові ціни на електроенергію (включаючи податок на СО2) максимальних значень, виробники не викопних електроенергії можуть приносити неосновні прибутки.
Ключові слова:
Що таке Презентація?
Подібно до аналітичного дослідження, концентрується на поточних чи майбутніх темах щодо ведення політики. Економічний аналіз та рекомендації щодо ведення політики подаються стисло, з акцентом на основні аргументи та результати.
14 грудня 2019 року експерти проєкту «Рекомендації щодо політики низьковуглецевого розвитку в Україні – Low Carbon Ukraine» (LCU) ознайомили з аспектами енергетичної та кліматичної політики групу експертів та парламентарів, більшість з яких представляли комітет Верховної Ради України з питань енергетики. Метою заходу було надати новообраним депутатам фундаментальну експертизу щодо складної теми ринків електроенергії, обговорити конкретні проблеми інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему України, а також розглянути проблеми фази поетапного відходу від вугілля в Україні.
Доктор Матті Суппонен, який десятиліттями працював в Єврокомісії як експерт з ринків електроенергії, представив основні технологічні та економічні особливості ринків електроенергії на прикладі європейських країн. Він зрозуміло пояснив мету та виклики поєднання ринків, виділив роль різних гравців, описав необхідність та можливу реалізацію ринків потужності, підвів підсумки відносно стану європейських країн щодо розвитку ринку, та запропонував рішення для майбутніх викликів, таких як нові форми торгівлі, зв’язок між секторами та розвиток діджиталізації.
Експерт LCU Олексій Михайленко представив результати відкриття українського ринку електроенергії влітку 2019 року та відповів на поширені запитання: «Як ми можемо забезпечити низькі ціни?», «Наскільки корисні цінові обмеження?», «Чи призвело відкриття ринку до збільшення імпорту з Росії та чи загрожує це енергетичній безпеці України?». Олексій Михайленко зробив висновок, що відкриття ринку було необхідним (хоча і передчасним у 2019 році), але найбільше Україні потрібно стратегічне бачення того, яким повинен бути ринок у майбутньому в поєднанні з політичною волею та координацією всіх політиків.
Керівник проекту д-р Георг Цахман детально розповів про розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні. Це питання має велике значення для України, оскільки країна програє усім європейським та сусіднім країнам за показниками викидів CO2 від існуючих електростанцій. Частково така ситуація виникла через старіння парку електростанцій, який потрібно замінити в найближчі роки та десятиліття. Сьогодні ВДЕ є не лише сприятливою до клімату альтернативою, але й мають конкурентоспроможну собівартість порівняно зі традиційними електростанціями і, таким чином, є привабливим для інвесторів. Крім нагально необхідної модернізації енергетичної системи, розширення ВДЕ призведе до меншої енергетичної залежності України та посилить енергетичну безпеку країни. До того ж, поширена проблема ринкової монополії може бути вирішена шляхом диверсифікації джерел енергії.
Нарешті, учасникам семінару були представлені перші результати аналізу LCU щодо соціально-економічних наслідків відмови від вугілля в Україні: Хоча українська вугільна промисловість десятиліттями занепадає, вона як і раніше відіграє помітну роль роботодавця у деяких регіонах. Її внесок в економіку є низьким, і навіть незважаючи на те, що цей сектор отримує великі дотації, вугілля втрачає свою конкурентоспроможність як джерело енергії у протиставлення відновлюваним альтернативам. У довгостроковій перспективі подальший занепад вугільної галузі здається неминучим. Тому важливо якнайшвидше розпочати добре організований процес підтримки плавних структурних змін у вугільних регіонах, щоб уникнути раптового структурного розриву. Цей процес повинен бути ініційований на найвищому політичному рівні та підтримуватись політичними зобов’язаннями, а також значним фінансуванням. Хоча ініціатива має надходити зверху, структурні зміни повинні бути розроблені на всіх рівнях, наприклад, шляхом посилення агенцій регіонального розвитку. Фонд структурних змін може сприяти економічному розвитку та соціальній стабільності в регіонах. Програми навчання для молодших шахтарів, перехідні роботи з виведення з експлуатації та схеми справедливого виходу на пенсію можуть допомогти уникнути негативного впливу на ринок праці та викликати успішні структурні зміни вугільних регіонів у сторону галузей, що більше орієнтовані на майбутнє.
Ви можете отримати презентації з воркшопу тут:
План:
- Переваги від розширення ВДЕ
- Cтатус Кво та потенціал
- Виклики
- Основні інструменти
- Прогноз
Ключові слова:
Що таке Презентація?
Подібно до аналітичного дослідження, концентрується на поточних чи майбутніх темах щодо ведення політики. Економічний аналіз та рекомендації щодо ведення політики подаються стисло, з акцентом на основні аргументи та результати.
Вітрові та сонячні установки повинні бути розташованими по всій території країни. У стратегії необхідно намагатися закласти оптимальне співвідношення вітрових та сонячних установок з метою скорочення вартості утримання мереж.
Презентація 02/2018 «Вибір місця розташування та співвідношення вітрової та сонячної енергетики»
(більше…)За нашими оцінками, на основі підходу, що ґрунтується на моделі оптимальної диспетчеризації, наявна енергосистема України може балансувати коливання до 15 ГВт вітрової та сонячної генерації електроенергії (огляд та результати).
Презентація 01/2018 «Балансування відновлюваних джерел енергії в Україні»
(більше…)Короткий огляд
Останні місяці відзначилися новими призначеннями та організаційними змінами у виконавчих та регуляторних органах, які здійснюють управління енергетичним сектором України. Було створено нове міністерство, що відповідає за довкілля, енергоефективність та енергетику, та призначено сім нових заступників міністра. Призначено нових членів регулятора. Крім того, більшість народних депутатів, які входять до складу комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ, вперше потрапили до парламенту.Щодопредметних обговорень, в центрі уваги було питання забезпечення укладання нової угоди про транзит газу з Росією. Завдяки анбандлінгу «Нафтогазу», Україна виконує вимоги ЄС, які існували давно. Проте в ході тристоронніх перемовин між Росією, ЄС та Україною ще не було знайдено можливий компроміс.Іншим важливим питанням залишається відкриття ринку електроенергії. Для збереження низького рівня цін нове керівництво дозволило імпорт електроенергії з Росії та Білорусі, а також зобов’язало державну компанію-виробника продавати більше електроенергії за цінами нижче ринкового рівня. Крім того,новий уряд продемонстрував бажання переглянути Енергетичну стратегію України. Ми вважаємо, що це надає можливість визначення напрямку та вдосконалення секторальних планів та політики (зокрема, щодо відновлюваних джерел енергії, передачі, енергоефективності) у секторі, який характеризується тривалим періодом інвестування, а також удосконалити процес імплементації стратегії.Нарешті, ми спостерігаємо постійні дискусії щодо вирішення Україною питання росту витрат внаслідок старої системи «зелених» тарифівна електроенергію з ВДЕ. Мивважаємо, що ціна ретроспективних змін, з огляду на можливі судові позови та збільшення майбутніх капітальних витрат, перевищує потенційні вигоди від дещо нижчих субсидій.
(більше…)Резюме
Зі збільшенням частки електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) збільшуються і коливання обсягів генерації електроенергії з ВДЕ. Такий виклик стоїть перед операторами електроенергетики в усьому світі, серед яких і український оператор «Укренерго». Балансувати такі коливання можливо шляхом додавання маневрених або акумулюючих потужностей, а також через заходи управління попитом та збільшення пропускної здатності мереж передачі.
Ми стверджуємо, що тимчасові обмеження виробництва електроенергії слід розглядати як ще один стандартний варіант забезпечення гнучкості в наборі інструментів системного оператора, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Ми показуємо, що в короткостроковій перспективі обмеження виробництва допомагають пом’якшити «зелено-вугільний парадокс» – ситуацію, коли балансування зростаючої частки електроенергії з ВДЕ повинні забезпечувати старі вугільні ТЕС з високим мінімальним навантаженням, що призводить до збільшення викидів парникових газів (ПГ) енергетичною системою. Обмеження генерації як запобіжний захід у дуже вітряні та сонячні години значно зменшує викиди всієї системи, оскільки дозволяє працювати блокам АЕС замість старих вугільних ТЕС. Якщо 100% електроенергії з ВДЕ надходитиме в електромережу, ці блоки АЕС мали б були зупинитися.
Ми вважаємо, що використання обмежень виробництва як варіанту забезпечення гнучкості при диспетчеризації дозволить одержувати частку електроенергії у 57% з об’єктів атомної енергетики та частку у 14% – з ВДЕ, зменшивши при цьому частку генерації тепловими електростанціями з 56% до 24%. При такій зміні структури генерації загальні викиди ПГ буде зменшено з 94 до 40 мегатонн CO2.
Також, за нашими підрахунками, у випадку впровадження обмеження виробництва електроенергії з ВДЕ при диспетчеризації на добу наперед, не буде використовуватися 17% потенціальної генерації об’єктами відновлюваної енергетики.
Запрошуємо ознайомитись із третім випуском Моніторингу відкриття ринку електроенергії.
Основі висновки цього випуску:
• Регулювання ринку продовжує коригувати фінансові потоки в системі, збільшуючи тиск на Енергоатом та Укргідроенерго, а також потенційно на ВДЕ (наприклад при зміні цінових обмежень, що обговорюється). Ми вбачаємо що все більше електроенергії торгується за регульованими цінами – що підриває саму ідею відкриття ринку.
• Обсяги імпорту електроенергії з Росії та Білорусі продовжують зростати. Ми наводимо роздуми щодо потенційних ефектів.
• Виробники торгової зони «Острів Бурштинської ТЕС» реалізують свій вплив на ринок і максимізують свій прибуток, переводячи власні обсяги продажу на сегмент балансуючого ринку. Це підштовхнуло середні ціни на ринку «на добу наперед» до найвищого рівня з моменту відкриття ринку.
• У торговій зоні основної енергосистеми (ОЕС) надання більших обсягів дешевої електроенергії ГП можливо позитивно вплинуло на ліквідність на ринку «на добу наперед», що призвело до зниження ціни протягом двох тижнів. Однак ліквідність була дещо вищою також за рахунок збільшення обсягів виробництва електроенергії з ВДЕ, а цей позитивний ефект може зменшитися в осінньо-зимовий період, оскільки українські ВДЕ це переважно сонячні електростанції.
• Середні ціни, за якими державний оператор ТЕС «Центренерго» продає електроенергію на біржі, значно нижчі, ніж в організованих сегментах. Інформація в пресі свідчить про те, що цю недорогу електроенергію в основному купує одна бізнес-група, яка також нібито має певний управлінський контроль над “Центренерго”.
Презентація «Як заставити ринок електроенергії працювати для українцiв». Аналіз та рекомендації на цих слайдах представляють виключно думку автора. Будемо вдячні за коментарі та відгуки.
(більше…)19 серпня д-р Георг Цахманн, керівник проекту Low Carbon Ukraine (LCU), взяв участь у зустрічі, яку провів Президент України Володимир Зеленський з представниками Кабінету Міністрів і відповідними зацікавленими сторонами щодо ситуації на ринку електроенергії. Крім 30 учасників з української сторони, у якості іноземних експертів були запрошені USAID Проект Енергетичної Безпеки та проект Low Carbon Ukraine.
Нова адміністрація стурбована підвищенням тарифів для непобутових споживачів після того, як 1 липня був запущений новий ринок електроенергії, і заявила, що планує прийняти короткострокові заходи для зниження цін на електроенергію як мінімум на 15-20%. Учасники зустрічі обговорили вплив подорожчання електроенергії на ціни на воду і опалення для населення, тарифи для промисловості, а також механізми регулювання вартості електроенергії з урахуванням домінуючого становища на ринку окремих виробників.
Питання оцінки ситуації, що склалася після відкриття ринку, виявилось спірним серед учасників: в той час як представники діючого уряду в основному оцінюють реформу успішною з незначними і переборними технічними проблемами, інші учасники зустрічі вказали на висококонцентрований і слабо конкурентний ринок електроенергії в Україні, що неминуче веде до зростання цін.
Д-р Цахманн пояснив, що аналіз LCU вказує на розбіг між цінами оптового ринку і граничними витратами виробництва, що призводить до цін, які значно перевищують ціни в сусідніх країнах. Причину можна знайти в структурних проблемах українського ринку електроенергії, які характеризуються значною концентрацією в сегменті виробництва (і пов’язані із цим ризики зловживання ринковою владою), ізоляцією енергосистеми та перехресним субсидіюванням. Ці питання можуть бути вирішені тільки за допомогою структурних реформ.
Проект LCU оцінює запрошення на експертну зустріч як визнання попередньої роботи проекту і високої якості аналізу і політичних пропозицій, які були надані в рамках проекту, щоб підтримати український уряд в просуванні переходу до низьковуглецевої економіки.
Серед найбільш важливих публікацій LCU про ринок електроенергії є:
Аналіз та рекомендації на цих слайдах представляють виключно думку автора. Будемо вдячні за коментарі та відгуки.
Аналіз обмежень відпуску електроенергії з ВДЕ як методу забезпечення гнучкості системи у короткостроковій та довгостроковій перспективі, включно з пом’якшенням “зелено-вугільного парадоксу” та порівняння з технічними рішеннями. Світовий досвід обмеження відпуску електроенергії.
(більше…)Рекомендації по забезпеченню конкурентності енергетичних ринків, розвитку ВДЕ, реструктуризації вугільного сетору та регіонів, інвестуванню в інфраструктуру, енергоефективності будівель.
(більше…)Короткий огляд
За останні місяці найважливішими подіями, що стосуються впровадження Енергетичної стратегії України, стали вибори нового Президента та Парламенту України. Відповідно, ми присвячуємо дві сторінки цього звіту винятково викладу нашого бачення потенційних пріоритетів роботи нової влади. П’ять пріоритетів, які ми визначили:
- зробити ринки газу та електроенергії конкурентними;
- збільшити частку відновлюваних джерел енергії,
- сприяти структурним змінам у вугільному секторі та вугледобувних регіонах,
- збільшити інвестиції в енергетичну інфраструктуру,
- продовжити підвищення енергоефективності в житловому секторі.
Іншою великою подією було відкриття нового оптового ринку електроенергії. Цей насичений подіями процес ми детальніше висвічуємо в нашому регулярному виданні – Моніторинг відкриття ринку електроенергії. Загальна оцінка LCU така: прозорість діяльності у регульованих сегментах – це хороший початок, але чинні правила встановили складну структуру сегментів з адміністративно регульованими цінами. Доки не будуть вирішені структурні питання, такі як перехресне субсидіювання та домінуюче положення компаній, ринок не працюватиме на користь українських споживачів у довгостроковій перспективі.
Нарешті, ми стверджуємо, що швидкий та дешевий спосіб забезпечити інтеграцію більшої частки об’єктів відновлюваної енергетики до системи та стабільність системи – тимчасово надати оператору системи передачі право зменшувати відпуск обсягів енергії, вироблених на вітрових та сонячних станціях (так зване обмеження виробництва). В цьому квартальному моніторинговому звіті ми аналізуємо виключно події за останні чотири місяці (квітень – липень).
Україна відкрила свій оптовий ринок електроенергії 1 липня 2019 року. Цей звіт є першим випуском серії аналітичних публікацій, метою яких є висвітлення та аналіз ключових подій на ринку, що розвивається. Моніторинг відкриття ринку буде регулярно з’являтися протягом наступних місяців.
(більше…)Україна відкрила свій оптовий ринок електроенергії 1 липня 2019 року. Цей звіт є першим випуском серії аналітичних публікацій, метою яких є висвітлення та аналіз ключових подій на ринку, що розвивається. Моніторинг відкриття ринку буде регулярно з’являтися протягом наступних місяців.
(більше…)Відкриття ринку електроенергії – аналіз останніх регуляцій.
(більше…)Резюме
Український ринок електроенергії зараз відкривається для конкуренції. У цьому документі розглядаються основні ознаки успішного ринку електроенергії на основі двадцятирічного досвіду відкриття ринку електроенергії ЄС, пропонуються приклади з багатого досвіду країн ЄС, що допоможуть зрозуміти, які підходи були використані, та обрати найкращі практики, що відповідають українському контексту.
Основні питання, що розглядаються:
- Структурні заходи, включаючи анбандлінг операторів мереж та організацію роботи конкурентної частини ринку, а саме генерації та роздрібних постачальників електроенергії у недискримінаційний та конкурентний спосіб.
- Гарантування достатньої кількості учасників та ліквідності на організованих ринках всіх часових категорій: двосторонніх договорів (довгострокових), ринках «на добу наперед» і внутрішньодобовому, а також балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
- Технічна готовність систем обліку, розрахунків та торгівлі, необхідних для функціонування відкритого ринку.
- Зменшення ризику зловживань на ринку шляхом запровадження заходів щодо прозорості та моніторингу ринку з метою запобігання та виявлення неконкурентної поведінки його учасників.
У документі визначено кілька ризиків, які можуть призвести до зриву відкриття українського ринку електроенергії, після якої роботу ринку буде важко налагодити. Ці ризики пов’язані з олігополістичною структурою сектора, відсутністю технічної готовності систем обліку та розрахунків, а також торгових платформ.
Основні рекомендації – відкласти відкриття ринку доти, доки не будуть створені необхідні технічні системи та ІТ-системи, а також доки не буде належно налагоджена робота системи інформування та моніторингу.
Резюме
Хоча вугледобувна промисловість України в цілому переживає спад, вона все ще відіграє суттєву роль у забезпеченні зайнятості населення у певних областях країни. Втім, частка її внеску у економіку є низькою, попри те, що на цей сектор надаються значні дотації. Вугілля втрачає конкурентоздатність як енергоносій у порівнянні з відновлюваними джерелами енергії.
Подальший спад у вугледобувній промисловості у тривалій перспективі здається неминучим. Вирішальне значення має запуск процесу підтримки поступових структурних змін у вугледобувних регіонах, який повинен відбутися якомога раніше, щоб уникнути раптового структурного колапсу. З міжнародного досвіду випливає, що запуск такого процесу має бути санкціонованим на найвищому політичному рівні, повинен мати політичну підтримку та значне фінансування.Ініційований згори, процес структурних змін водночас повинен також розвиватися у напрямку «знизу вгору». Відтак, необхідно створити регіональні агентства розвитку, а також фонд структурних змін для сприяння економічному розвитку та соціальній стабільності у регіонах.
Результати нашого аналізу показують, що негативного впливу на ринок праці можна уникнути за умови надання належної підтримки перепідготовки молодих шахтарів, робіт із виведення з експлуатації у перехідний період та запровадження справедливих пенсійних схем. Успішні структурні зміни у вугледобувних регіонах можуть навпаки дати поштовх економічному переходу до промисловості, що більш орієнтована на майбутнє, та допомогти подолати соціально-економічні виклики, що постали перед цими регіонами сьогодні.
(більше…)Україна збирається лібералізувати свій ринок електроенергії. Правила далеко не ідеальні, а ключові гравці не готові. Які ризики?
(більше…)Відкриття ринку 1 липня може негативно вплинути на кінцеві ціни для галузей та економіки в цілому. Критичні ризики слід зменшити, враховуючи недостатність часу.
(більше…)Аналіз викликів у впровадженні нової моделі оптового ринку електроенергії, зокрема підготовка, координації, питання структури ринку, концентрації та ліквідності.
(більше…)Короткий огляд
Найбільш актуальними питаннями енергетичної політики на початку другого кварталу є організація транзиту газу у майбутньому та впровадження оптового ринку електроенергії.
Функціонуючий оптовий ринок електроенергії зможе визначити (1) які нові потужності дійсно потрібні (оптимальні інвестиції) та (2) які саме електростанції у який час мають працювати (оптимальний режим диспетчеризації). Ефективний ринок дозволить зменшити надмірну залежність від “брудної” генерації та здешевити інтеграцію різних об’єктів ВДЕ до енергосистеми. Втім, модель ринку – як вона підготована на сьогодні – не дозволить цим сподіванням справдитися.
Одним з актуальних питань на цей час є заборгованість. Станом на сьогодні, споживачі заборгували постачальникам близько 33 млрд грн. Покриття цієї суми історичного боргу з державного бюджету є дуже дорогим і не вирішує проблеми. Підвищення цін на електроенергію у зв’язку з дерегуляцією та збільшенням витрат призведе до швидкого накопичення нових боргів – адже не схоже на те, що обленерго можливо змусити сплатити рахунки за енергопостачання. Втім, вільний ринок не може існувати без платоспроможних учасників. Ще одне питання – домінуюча позиція на ринку. Якщо кількість енергогенеруючих компаній на ринку буде малою, окремі учасники ринку можуть скоротити обсяги виробництва аби підвищити ціни. Насамкінець, відсутній переконливий генеральний план взаємодії різних компонентів ринку електроенергії.
Тому ми пропонуємо зробити крок назад, і до відкриття ринку систематично вирішити ці три питання. Чіткі та реалістичні правила щодо відключення від енергопостачання мають попередити накопичення нових боргів. Домінування на ринку необхідно зменшити шляхом створення умов для конкуренції незалежних виробників та імпорту на ринкових засадах. З метою забезпечення обґрунтованості правил та прозорості ціноутворення, необхідно відновити політичну координацію процесу відкриття ринку на найвищому рівні. Насамкінець, тільки функціонуючий оптовий ринок забезпечить передбачувані цінові сигналів для залучення інвестицій у запуск механізмів, спрямованих на підвищення частки об’єктів відновлюваної енергетики, а також установок з гнучким режимом генерації або акумулюючих електростанцій.
(більше…)Накопичена заборгованість створює головну перешкоду на шляху до нового ринку електроенергії. Вирішення цієї проблеми потрібно знайти до впровадження нового дизайну ринку.
(більше…)25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про запровадження аукціонів з відновлюваної енергії. Попередній підсумок закону можна знайти тут. Україна з низьким рівнем вуглецю суворо супроводжувала процес розробки законопроекту, який повинен бути підписаний Президентом України в травні. Разом з DiXi Group та проектом AURES II, Low Carbon Ukraine надала детальні економічні рекомендації щодо розробки схеми аукціону. Ці рекомендації були надіслані до Верховної Ради у рамках спільного листа, створеного Представництвом ЄС в Україні, Енергетичним співтовариством, ЄБРР, МФК та Світовим банком. Якщо це буде добре застосовано, закон може прокласти шлях до сталого та конкурентного розвитку зеленої енергетики в Україні.
Основні тези
- Для досягнення 25% генерації електроенергії з ВДЕ в 2035 році (Енергетична стратегія) необхідною є квота у розмірі 500 МВт на рік
- У 2018 році було запущено об’єкти ВДЕ з потужністю ~750 МВт, отже більш амбітна ціль (> 25%) є досяжною
- Проведення аукціонів з однаковими обсягами кожного року створює сприятливі умови (впевненість, передбачуваність) для інвесторів та бізнесу
- Квоти реагують на динаміку ринку і зміни цілей, тому необхідно запровадити моніторинг та регулярні перегляди квот
Основні тези
- Концентрація вітрових та сонячних електростанцій у регіонах, що характеризуються високим вітровим або сонячним потенціалом, приведе до збільшення потреб у балансуванні та обмежень електромережі
- Більшість механізмів, які скеровують інвестора при виборі місця розташування об’єктів, такі як збори за приєднання до мережі, не є гнучкими та залишають широкі рамки для прийняття рішень на власний розсуд
- Рекомендуємо запровадити прозорий механізм встановлення зборів за вимушені обмеження виробництва електроенергії для нових установок ВДЕ
Ключові твердження
- Належний прогноз попиту – запорука ефективно спланованого майбутнього парку генеруючих потужностей
- Зростання сукупного попиту на електроенергію в Україні обмежується зростанням цін на електрику та цілями щодо ефективності
- Як прогнозується, попит на електроенергію суттєво зросте тільки за сценарієм потужного економічного зростання
- За всіма сценаріями зростання попиту на електроенергію Україна стикнеться із надлишком потужностей теплових електростанцій до 2035 p.
Резюме
Як продовження прийняття Радою Міністрів Енергетичного Співтовариства Рекомендації 2018/01/MC-EnC щодо підготовки до розробки інтегрованих національних планів з енергетики та клімату (НПЕК), Україні необхідно розпочати підготовчу роботу над політичними, аналітичними та технічними аспектами плану. Розробку плану слід розглядати не як адміністративний тягар, а як стратегічну можливість:
- Абсолютно точно те, що перетворення українського енергетичного сектору та економіки мають бути підкріплені дієвими та узгодженими стратегіями, що забезпечать прогнозованість, чіткий та надійний шлях до енергетичної безпеки, сталості та конкурентоздатності;
- План може слугувати інструментом, що сприятиме європейській інтеграції України, залученню інвестицій та фінансування;
- План та політика, на якій він ґрунтується, є головними чинниками запобігання нової «вуглецевої стіни», виникнення якої між ЄС, який поглиблює процеси декарбонізації, та Україною, могло би бути ризиком для перспектив інтеграції з ЄС у майбутньому.
Національний план повинен узгоджуватися із вже ухваленими довгостроковими стратегічними документами, його розробка має координуватися на міжвідомчому рівні, до розробки слід залучити провідних зацікавлених сторін із державного та приватного сектору з усієї України. У тексті плану необхідно надати критичну оцінку попереднього розвитку ситуації та тенденцій, високоприбутковим можливостям, витратам, обмеженням, а також закласти підвалини для більшої прогнозованості у політиці та регулюванні.
Вступ до розробки Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) для України, зокрема графіку та структури документа.
(більше…)У четвертому кварталі 2018 року був досягнутий певний прогрес у сегментах «Нова модель ринку електроенергії» і «Природний газ». Корпоратизація державного оператора української енергомережі, ДП «НЕК «Укренерго» дозволила продовжити процес анбандлінгу. З іншого боку, приватизація ПАТ «Центренерго» – останнього державного оператора вугільних електростанцій – була тимчасово призупинена через порушення учасниками правил аукціону. Що стосується газу, то нова постанова уряду проклала шлях до підвищення цін для домогосподарств та теплопостачальних компаній. Втім, положення зазнало критики від Енергетичного Співтовариства, оскільки збереження регульованої ціни гальмує розвиток справжнього роздрібного ринку газу.
Крім того, парламент прийняв рішення про 24-кратне підвищення податку на викиди двоокису вуглецю (до 10 грн/т CO2). Все ж, це менше, ніж початково задумано (30 грн/т CO2) і, ймовірно, недостатньо для того, щоб змінити стан справ. Ставка податку, разом зі стандартами впровадження і моніторингу, повинні бути переглянуті.
Важливим кроком став проект закону про систему підтримки ВДЕ, який пройшов перше читання в парламенті. Планований перехід від фіксованих тарифів до конкурентних аукціонів може сприяти економічно ефективному зростанню частки ВДЕ. Окрім того, реформа дає можливість детально переглянути схеми підтримки ВДЕ. Проект Low Carbon Ukraine пропонує (див. стор. 5-7) покращити існуючу систему підтримки ВДЕ шляхом включення динамічно коригованого «зеленого» тарифу для малих проектів, а також забезпечення стимулу обирати зручну для мережі локацію обʼєктів ВДЕ.
Ще одним актуальним питанням для України є розробка свого Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до кінця 2019 року, як того вимагає Енергетичне Співтовариство. Зазначений план може допомогти Україні визначити свою енергетичну і кліматичну політику і є, також, умовою для приєднання України до Енергетичного Союзу. Таким чином, процес розробки НПЕК повинен негайно розпочатися.
(більше…)Рекомендації: Динамічне коригування “зеленого” тарифу на основі тривалості проєкту. Стимули для розумного та раціонального щодо потужностей мережі вибору місця розташування. Зниження “зеленого” тарифу у 2019 році для стримування витрат.
(більше…)Україна збирається прийняти зміни до закону про підтримку ВДЕ та запровадити схему винагород на основі аукціону. Чи не запізно це? Чи допоможуть консервативні зміни до фіксованих цін стримувати дорогий бум?
Презентація 04/2019 «Розвиток ВДЕ в Україні – Стабілізація підтримки відновлювальної енергетики»
(більше…)Короткий огляд
Найбільший прогрес був досягнений у сегментах «Нова модель ринку електроенергії» та «Відновлювані джерела енергії та енергоефективність». Проте, виконання декількох проектів вже затримано, що ставить під загрозу вчасну імплементацію першого етапу Енергетичної стратегії 2035. На нашу думку, у першу чергу слід приділити увагу реформуванню системи балансування на газовому ринку. Перехід з щомісячного на добове балансування дозволить Україні покращити фінансову ліквідність та конкурентоспроможність. Гальмування цього процесу відбувалося через суперечності між оператором системи передачі, операторами системи розподілу, а також регуляторним органом. Якнайшвидша імплементація добового балансування є вкрай важливою для створення функціонального газового ринку.
Більш того, ми вважаємо, що особливо важливою є імплементація продуманого Закону «Про аукціонну систему відновлюваних джерел енергії». Закон, запропонований Верховною Радою України, має на меті замінити надмірно завищені «зелені» тарифи, що діють наразі. Без змінення наявної системи «зелених» тарифів навіть скромні цілі 2020-2025 рр. будуть недосяжними. Однак, ані основний закон, ані альтернативні проекти, подані парламентськими групами, не пропонують вирішення проблем щодо наявної системи, як, наприклад, обмеження її дії до 2030 р. Саме тому важливо, щоб необхідні невідкладні рішення щодо рівня тарифів не перешкоджали встановленню ретельно продуманої системи, що сприятиме економічно-ефективній експлуатації ВДЕ відповідно до Енергетичної стратегії.
Останні дослідження в рамках Стратегії низьковуглецевого розвитку України (див. ст.5-6) продемонстрували гарні перспективи щодо експансії відновлюваних джерел енергії в Україні. На противагу попереднім прогнозам, проста модель енергосистеми доводить, що наявну систему можна успішно балансувати, збільшуючи частку нестабільних відновлюваних джерел енергії до встановленої потужності у 15 ГВт.
(більше…)За нашими оцінками, на основі підходу, що ґрунтується на моделі оптимальної диспетчеризації, наявна енергосистема України може балансувати коливання до 15 ГВт вітрової та сонячної генерації електроенергії (детальний аналіз).
Аналітична записка 01/2018 «Балансування нестійких відновлюваних джерел енергії»
(більше…)