Резюме

Хоча вугледобувна промисловість України в цілому переживає спад, вона все ще відіграє суттєву роль у забезпеченні зайнятості населення у певних областях країни. Втім, частка її внеску у економіку є низькою, попри те, що на цей сектор надаються значні дотації. Вугілля втрачає конкурентоздатність як енергоносій у порівнянні з відновлюваними джерелами енергії.

Подальший спад у вугледобувній промисловості у тривалій перспективі здається неминучим. Вирішальне значення має запуск процесу підтримки поступових структурних змін у вугледобувних регіонах, який повинен відбутися якомога раніше, щоб уникнути раптового структурного колапсу. З міжнародного досвіду випливає, що запуск такого процесу має бути санкціонованим на найвищому політичному рівні, повинен мати політичну підтримку та значне фінансування.Ініційований згори, процес структурних змін водночас повинен також розвиватися у напрямку «знизу вгору». Відтак, необхідно створити регіональні агентства розвитку, а також фонд структурних змін для сприяння економічному розвитку та соціальній стабільності у регіонах.

Результати нашого аналізу показують, що негативного впливу на ринок праці можна уникнути за умови надання належної підтримки перепідготовки молодих шахтарів, робіт із виведення з експлуатації у перехідний період та запровадження справедливих пенсійних схем. Успішні структурні зміни у вугледобувних регіонах можуть навпаки дати поштовх економічному переходу до промисловості, що більш орієнтована на майбутнє, та допомогти подолати соціально-економічні виклики, що постали перед цими регіонами сьогодні.